Цього разу замість звичних двох десятків районних рад на Черкащині обирали всього чотири – Звенигородську, Золотоніську, Уманську і Черкаську.
Про це на своїй сторінці у Facebook пише політичний оглядач, журналіст і блогер Олег Устименко.
“У всіх чотирьох радах отримали представництво ті ж партії, що пройшли і в обласну: «Черкащани» (загалом 37 депутатів), «Слуга народу» (30), «Європейська солідарність» (24), «За майбутнє» (23), «Батьківщина» (21) і «Опозиційна платформа – За життя» (17). У двох радах (Звенигородська і Черкаська) представлена Радикальна партія Олега Ляшка (загалом 7 депутатів). Ще п’ять політичних сил пройшли в в якусь одну раду: Аграрна партія України (Золотоніська – 6 депутатів), «Пропозиція» (Уманська – 4 депутати), «Сила і Честь» (Уманська – 3 депутати), «Голос» (Черкаська – 4 депутати) і «Команда Сергія Рудика. Час змін!» (Черкаська – 4 депутати)…
…Тепер кілька цікавих цифр. Порівняємо кількість голосів, отриманих переможцями виборів до обласної ради з іх сумарною підтримкою в районних радах. Так, в обласну раду за «Черкащан» проголосувало 67002 виборці, в районні ж ради партію сумарно підтримали лише 57488 виборців, на 9514 голосів менше. Також меншу підтримку в райради порівняно з областю отримала «За майбутнє» – 36629 проти 42663, різниця 6034. Інші чотири партії отримали більшу підтримку саме в районні ради: «Слуга народу» – 51079 проти 45338 (різниця 5741), «Європейська солідарність» – 38249 проти 33461 (різниця 4788), «Батьківщина» – 30741 проти 24057 (різниця 6684), ОПЗЖ – 24884 проти 19686 (різниця 5198).
До чого це я? До того, що так звана «партизація» на місцях виявилася повною профанацією. Жодна з партій не має чіткої ідеології і сталого електорату. Люди голосують не за партії, а за «місцевих авторитетів». Тож і «кругообіг політиків в природі», які змінюють партійні прапори від виборів до виборів, не вважається у нас чимось аморальним, а один виборець голосує на різних рівнях за різні партії…
До імітації партизації ми ще звернемось в огляді результатів виборів до ОТГ (які яскраво продемонстрували повний крах партійної роботи на місцях), а зараз повернемось до районних рад.
Вплив «місцевих авторитетів» на волевиявлення людей можна прослідкувати і на районних виборах.
Так, в Уманській райраді найбільше голосів отримала партія «За майбутнє», лідер обласної організації якої нардеп А.Яценко неодноразово обирався тут до парламенту. Також тут бачимо і «Пропозицію», на яку працював авторитет вже ексмера Умані О.Цебрія.
Тільки в Золотоніській райраді присутня Аграрна партія України, яку представляють топ-чиновники району.
Тільки в Черкаській районній раді представлені «Команда Сергія Рудика. Час змін!» (нардеп С.Рудик вже двічі обирався тут до парламенту) і «Голос» (який проскочив завдяки підтримці мешканців обласного центру, де висуванець партії В.Євпак претендує на посаду міського голови).
Під першим номером в Черкаську райраду «черкащан» вів екснардеп О.Петренко, «За майбутнє» в Золотоніську райраду – колишній військовий комісар і екскандидат в нардепи Є.Курбет, а в Звенигородську – ексголова облради і ексгубернатор О.Вельбівець…
Ще одною особливістю цьогорічних виборів до районних рад стало «залишкове» формування партійних списків (чи то настільки великий «кадровий голод», чи непереборне бажання «партійців» отримати хоч якийсь мандат), спричинене дозволом балотуватись до двох рад різних рівнів. Так, наприклад, серед оприлюднених ЦВК обраних депутатів Черкаської районної ради присутні «черкащани» О.Петренко, В.Братанич (обрані одночасно і депутатами обласної ради) і Н.Казарян (одночасно пройшов і до Черкаської міської ради), «батьківщинівка» Н.Кравцова і представник ОПЗЖ В.Доманський, яких також обрано і до обласної ради, і висуванці «Голосу» В.Друмашко, Н.Івашкова і П.Валенчук, обрані одночасно і до міськради обласного центру. Одночасно депутатами обласної ради і районних рад стали також «черкащанин» В.Тарасенко (Звенигородська), «батьківщинівець» В.Гончаренко (Золотоніська), представники «За майбутнє» Є.Курбет (Золотоніська), Є.Клімов (Уманська), О.Вельбівець (Звенигородська). І, швидше за все, виборці не побачать їх саме в районних радах…”
