Амбітний рух України в бік Європейського союзу та Північноатлантичного альянсу, який так стрімко розпочався у 2014 році, останнім часом суттєво втрачає швидкість, силу та увагу європейської спільноти.

Занепокоєність гальмівним процесом євроінтеграції України на зустрічі з журналістами Черкащини в пресцентрі Українського кризового медіацентру висловила голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе.

– Ми, як держава, суттєво втратили темпи у відвоюванні свого місця, своєї суб’єктності в Європейській спільноті, і, взагалі, в цивілізованій спільноті. Ми втратили темпи послідовного розширення своєї європейської присутності в інформаційному полі сусідніх держав, –зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

За словами народної депутатки, Україна не скористалася ситуацією, коли до неї була привернута увага світу, і зі шпальт міжнародної періодики певний час не сходила новина про «український феномен» – демократичні президентські вибори у 2019 році.

– Цей інтерес згас і ми, як держава, не скористалися цим інтересом, не продовжили будувати на тому, що почали будувати після 2014 року, коли ми остаточно визначилися куди рухаємося – рухаємося від Росії у бік цивілізованого світу. Це питання не формального вступу в ЄС, чи в НАТО. Це питання того, що ми змінюємо себе заради наших людей, наших громадян, які заслуговують на життя, на правила і закони, за якими живуть в цивілізованому світі, в країнах Європейського Союзу чи Північноатлантичного альянсу, – наголосила парламентарка.

Європейська та євроатлантична інтеграція є вибором українського народу, підтвердженим Революцією Гідності та закріпленим у Конституції України. Укладення Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, яку українці здобули дуже дорогою ціною, мали торкнутися усіх сфер життя у відповідності до найкращих європейських практик.

Європейська Комісія створила десятки  Інформаційних центрів Євросоюзу по всій Україні задля сприяння освіті та дослідження питань європейської інтеграції.

На Черкащині Інформаційний центр ЄС запрацював із 6 червня 2018 року на базі Черкаського державного технологічного університету. Того дня голова відділу преси та інформації Представництва Європейського Союзу в Україні Юргіс Вілчінскас та ректор ЧДТУ Олег Григор підписали угоду між Європейським Союзом, представленим Представництвом Європейського Союзу в Україні, та Черкаським державним технологічним університетом про створення Інформаційного центру «ЄС».

Відтоді Інформаційний центр інформує містян та жителів Черкащини про історію виникнення та принципи формування Європейського Союзу, спільні здобутки держав-членів ЄС, поточну проблематику, стратегію подальшого розвитку європейської спільноти та можливості євроінтеграції на регіональному та локальному рівнях.

23 травня 2019 року в Черкаському державному технологічному університеті, вперше у Черкаському регіоні, в межах проєкту  «Інформаційна підтримка молодіжних Мереж Європейського Союзу в Україні», пройшов День кар’єри ЄС із залученням міжнародних делегацій, освіти, бізнесу та влади. Така подія була організована з метою поширення інформації щодо шляхів професійного зростання та кар’єрних можливостей для молоді в Черкасах та Черкаській області у контексті європейської інтеграції України. Зокрема, ознайомлення молоді з можливостями працевлаштування на Черкащині із гідною заробітною платою та належними умовами праці; обговорення викликів ринку праці Черкащини та варіантів їх вирішення; визначення шляхів та способів співпраці влади, освіти, бізнесу, громадських організацій для досягнення європейських стандартів ринку праці та підготовки фахівців для потреб регіону.

Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе стверджує, що Україна упродовж п’яти років, з 2014 до 2019, завзято створювала фундамент, на якому має міцно триматися держава і рухатися шляхом євроінтеграції. Яскравим прикладом цього є надання безвізового режиму для України, що стало  важливим кроком  до вступу в Європейський Союз. За цей час Україні вдалося досягти значних успіхів, та від 2019 року країна, на жаль, втратила багато можливостей.

– Під виглядом руху реформ, ми загальмували, і це видно ззовні. Ми втрачаємо можливість просуватися на вищий щабель взаємин, просуватися по тим амбітним планам, які заявлені, – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе. – Заради якості життя українців необхідно використовувати всі важелі впливу, всі компоненти  законодавчої і виконавчої влади.

Попри все, уряду вдалося ухвалити певні рішення, напрацьовані Верховною радою минулого восьмого скликання, і країні дозволено перейти до Інституту уповноваженого економічного оператора, що дає можливість серйозним українським експортерам легше виходити на ринки Європи. Лібералізація торгівлі між Україною і ЄС, а саме — «промисловий безвіз» та приєднання української енергосистеми до європейської мережі ENTSO-E — це конкретні кроки Уряду для подальшої євроінтеграції України.  «Промисловий безвіз» дозволить Україні зберегти позитивну динаміку 2016-19 років, коли обсяг експорту у країни ЄС від загалу склав 42 %, а відтак вітчизняний бізнес буде розвиватися, збільшиться кількість робочих місць, зміцнюватиметься економіка країни.

Затверджений у 2019 році оновлений Додаток XXVII до Угоди про асоціацію, що регулює співпрацю України та ЄС у сфері енергетики, передбачає, що Україна буде погоджувати з Єврокомісією своє нове законодавство, яке стосується і сфери енергетики.  Якщо Україна буде виконувати всі директиви, то Європейський Союз розглядатиме Україну, як частину ринку електроенергії та частину ринку газу,  тобто секторально Україна може заходити в Євроспільноту.

За правилами, на які пристав український уряд, під погодження підпадають усі законопроєкти, що надходять на розгляд до парламенту. На думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, Верховна Рада не зможе повноцінно виконати цю норму без змін до регламенту, адже з літа 2019 року уряд ухвалює закони, які прямо суперечать Додатку XXVII до Угоди про асоціацію з ЄС.

Разом з цим, зроблені перші позитивні кроки: в першому читанні ухвалили закон «Про відходи» (Про поводження з твердими відходами). Це актуальне питання стосується кожного: громадянина, громади, держави.

Ще одним позитивним кроком на шляху євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила прийнятий у грудні законопроєкт «Про внутрішній водний транспорт», який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування внутрішнього водного транспорту і спрямований на створення сприятливих умов для його розвитку, задоволення потреб громадян у доступних, якісних та безпечних перевезеннях. Для України це можливість використовувати річку, як шлях до економічного розвитку: розвантажити автомобільні та залізничні шляхи, зменшити вартість перевезень.

У той же час робота, наприклад, над Законом про СБУ, над реформою держслужби практично зупинилася.

– Це має бути серйозна змістовна робота, яка ведеться постійно, а для цього потрібна політична воля і потрібні інституції, з якими сьогодні велика проблема в Україні. Необхідно усвідомити, що європейська інтеграція – це марудна, технічна, часто кропітка робота, яка вимагає фаховості,  – наголосила голова Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС.

Сьогодні кожен українець повинен почати з себе, з усвідомлення та прийняття європейських цінностей та правил, українці разом мають будувати європейську спільноту, не чекаючи дій від урядовців. Інформаційні центри Європейського союзу пропонують інформацію про найкращі європейські практики, заохочують долучитися до європейських проєктів, закликають розширювати світогляд, розвивати критичне мислення та будувати успішну європейську Україну.

– В інформаційному центрі ЄС у Черкаській області можна дізнатися актуальну інформацію щодо подій, проєктів та програм від Європейського Союзу. Наприклад, 25 березня 2021 року Європейська Комісія офіційно оголосила про відкриття нового етапу Програми Еразмус+ на 2021-2027 роки. Нова програма обіцяє бути не лише міжнародною, але й більш інклюзивною, цифровою та екологічною, розраховуючи на бюджет у понад 26 мільярдів євро. Для нас дуже важливо, що Україна є однією з країн-партнерів (Partner Countries) Програми Еразмус+, тож для наших громадян відкривається широкий спектр можливостей, – поінформувала координаторка Інформаційного ресурсного центру ЄС в Черкаській області, професорка кафедри фінансів Черкаського державного технологічного університету Олена Березіна.

Програма Еразмус+ на 2021-2027 роки підтримуватиме викладання, навчання та проведення досліджень із питань європейської інтеграції, буде також підтримано нові флагманські ініціативи, такі як Європейські університети, Академії вчителів Еразмус, Центри досконалості у сфері професійної (професійно-технічної) освіти та Відкривай ЄС. Про ці та інші ініціативи та перспективи можна дізнатися в Інформаційному центрі ЄС у Черкаській області: місто Черкаси, бул. Шевченка, 460, Черкаський державний технологічний університет, корпус № 1, кафедра фінансів, ауд. 705, e-mail: iceu_cherkasy@ukr.net, або за посиланням:  https://chdtu.edu.ua/eu-info-center.

Ольга Квятковська

Матеріал підготовлено у межах спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства