Рішення щодо прийняття чергового пакету санкції тривало кілька тижнів. Незважаючи на те, що перші 5 збірок обмежень приймалися дуже швидко, ЄС зіткнувся з різними протиріччями. Адже крім нафтового ембарго, у 6-му пакеті було відключення від SWIFT російського «Сбербанку» та запровадження персональних обмежень проти родичів верхівки кремля. Очевидно, що залежність Європейського Союзу від вуглеводнів агресора стала досить великою, і цю залежність ЄС кардинально має намір змінити найближчим часом. Деякі лідери країн-учасниць буквально вторили лінії кремля, незважаючи на те, що рашисти вбивають тисячі українських громадян щодня, вимагаючи залишити «все як є».

Про це пише Матриця Свободи, передає ChesnoNews.

Тим не менш, кути вдалося згладити і дійти єдиного рішення щодо вкрай непростої для ЄС ситуації, все ж таки прийнявши 6-й пакет, хоч з невеликими коригуваннями. Завдяки наполегливій позиції лідера Угорщини, “патріарх Кирило”, він же кдбіст Гундяєв, був виключений зі списку санкцій з незрозумілих причин, без пояснення причин. Ймовірно, щоби займатися контрабандою підсанкційних товарів, що в нього добре виходило у 90-ті. А його зв’язок саме з Угорщиною є безпрецедентним, у плані фінансування та величезного впливу на більшість процесів усередині країни як представника кремля. Про що свідчать неодноразові розслідування журналістів.

Обмеження постачання енергоресурсу морем означає припинення закупівлі нафтопродуктів з рф. По трубопроводу можна отримувати лише сиру нафту і загальний відсоток поставок мізерний, і скорочення закупівель російської нафти решти ЄС (крім Угорщини) сильно вдарить по агресору та його сировинній економіці.

Справа в тому, що саме Європейський Союз є основним та найбільш надійним імпортером російських енергоресурсів. За офіційними даними, 46% всього експорту чорного золота та нафтопродуктів агресора поставляється в ЄС, при 1,91%, який закуповувала Україна та 3,59% від США, що імпортуються, можна вважати, що більше половини російської нафти йшло на Захід. Навіть Китай, з його величезним одноосібним імпортом у 14,9%, не може конкурувати з ЄС із закупівлі енергоресурсу з росії.

Розмови пропагандистів про те, що Китай та Індія, а також інші країни Азії компенсують нестачу продажу нафти, пов’язану із західним ембарго, не відповідає дійсності. Кожна країна закуповує рівно стільки, скільки їй потрібно. Понад те, закупівля завжди відбувається із запасом на “чорний день”, отже, навіть якщо уявити, що Схід вирішить збільшити імпорт чорного золота з рф, його просто ніде зберігати.

З урахуванням того, що продаж енергоресурсів займає приблизно 60% всього експорту рф, а постачання сирої та переробленої нафти (ті нафтопродукти, які також підпадають під західні обмеження) – 37%, то ембарго ЄС у 92%, фактично, забирає у російського експорту більше ніж 6 частину доходів.

Більше того, ще 8% сирої нафти, які продовжать отримувати країни Європейського Союзу з нафтопроводу «Дружба», закуповуватимуть за цінами, нижчими від спотової, оскільки їхнім головним імпортером залишиться Угорщина, якій кремль надав довгострокові вигідні контракти на отримання енергоресурсів з рф за цінами, значно нижчими за середньострокові.

Крім того, скорочення постачання нафти веде до скорочення її видобутку. Не виключено, що деякі свердловини будуть законсервовані, а обладнання без західних запчастин перестане функціонувати. Тобто, як це не парадоксально, але один зі світових лідерів із запасів нафти поступово скорочуватиме видобуток і продаж чорного золота. У зв’язку з чим процес стане нерентабельним і щоб він окупався, необхідно буде піднімати ціни на нафту в рази, а при піднятті цін припиняться закупівлі Індією та Китаєм, які нагадаємо, отримують до 50% дисконту зараз. І все це через запровадження 6-го пакету санкцій Європейським Союзом.

Як не крути, але це дуже серйозний удар по російській економіці. На жаль, як і всі санкції, він має середньострокову та довгострокову перспективу. Тобто його наслідки агресор відчує не раніше ніж за пів року – рік. Але це, по суті, передостанній цвях у труну економіки агресора. Останнім виявиться газове ембарго, яке, незважаючи на ще більш серйозні труднощі для Заходу, масу розбіжностей, незручностей та економічних втрат, все ж таки буде прийнято. Чи змусить це путіна зупинити війну – навряд чи, проте введення ембарго на всі енергоресурси агресора призведе до стрімкої стагнації економіки росії, що унеможливить ведення військових дій через брак грошей і повну ізоляцію росії як країни, згодом можна розраховувати і на те, що дружба з Китаєм та Індією принесе останнім великі економічні проблеми і вони вже не будуть настільки лояльні до політики відкритої агресії і світового шантажу, що проводиться путіним.