З 16 липня почали діяти нові норми “мовного” закону згідно яких сайти та програмне забезпечення на приладах повинні мати українську версію й українськомовний інтерфейс. За виконанням закону слідкуватиме мовний обмудсмен.
Про це розповів уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, передає ChesnoNews.
Так, 16 липня 2022 року набирає чинності низка нових норм Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Закон ухвалили у квітні 2019 року, а набрав чинності він три роки тому – 16 липня 2019 року.
“Переважна більшість сфер зобов’язана послуговуватися українською. Зокрема, державна мова обов’язкова в рекламі, медицині та на транспорті, у діловодстві, документообігу та звітності, освіті та науці, технічній та проектній документації, обслуговуванні, культурі тощо”, – зауважив Тарас Кремінь.
Частини 2 та 6 статті 27 Закону, що починають діяти з 16 липня 2022 року, регламентують використання української мови в інтернеті та в інтерфейсах комп’ютерних програм товарів.
Про які конкретні зміни йдеться?
Тепер будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму – автомобіль чи пральна машинка – повинен бути “локалізований” для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи це електронний екран або панель керування зі звичайними кнопками.
Під користувацьким інтерфейсом мовний закон має на увазі всю відображувану інформацію, з якою безпосередньо взаємодіє користувач під час використання комп’ютерної програми і яка містить текст будь-якою мовою. Українськомовний інтерфейс за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії.
Недотримання цієї вимоги означатиме реалізацію товару неналежної якості.
Також з 16 липня усі інтернет-ресурси, які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням.
Важливо наголосити, що під поняттям “інтернет-представництво” маються на увазі не лише вебсайти, але і сторінки в соцмережах, ютуб-, вайбер-, телеграм-канали, інформаційні боти, мобільні застосунки тощо. Тобто йдеться про будь-які публічні інтернет-ресурси, пов’язані з суб’єктами, вказаними в Законі.
Значною мірою вимоги стосовно мови в інтернеті для багатьох суб’єктів вже давно реалізуються, але з 16 липня вони стають чіткими та мають всеохопний характер.
За виконанням закону слідкуватиме мовний обмудсмен. Розмір штрафу за порушення норми становить від 3400 до 8500 гривень, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення накладатимуть штраф від 8500 до 11 900 гривень.
