Багато навколоземних астероїдів становлять потенційну небезпеку для Землі. І більшість з них досі залишаються невідомими науці через те, що їхні орбіти знаходяться надто близько до Сонця, а тому їх складно виявити. Але телескопи Паломарської обсерваторії у Каліфорнії, США та Міжамериканській обсерваторії Серро-Тололо, Чилі вирішують цю проблему. Завдяки їм вчені виявили велику кількість нових навколоземних астероїдів.
Про це повідомляє ScienceAlert, передає ChesnoNews.
Вивчення навколоземних астероїдів є ключовим фактором для покращення наших знань про еволюцію Сонячної системи та того, як формувалися планети. Також ці астероїди можуть становити небезпеку для Землі.
Але більшість з них важко побачити через те, що вони ховаються в яскравих променях Сонця, адже їхні орбіти проходять дуже близько до нашої зірки. Але за останні два роки вчені змогли виявити багато нових астероїдів, про які раніше нічого не було відомо, і ці дослідження продовжуються зараз, що дає можливість поповнювати астрономам каталог нових навколоземних об’єктів.
“Яскраве сонячне світло вже не перешкода для пошуку цих навколоземних астероїдів і це доводять спостереження за допомогою телескопів у Паломарській обсерваторії та Міжамериканській обсерваторії Серро-Тололо. З’ясувалося, що в навколоземному просторі літає багато невідомих об’єктів”, — каже Скотт Шеппард з Інституту Карнегі, Вашингтон, США.
Найяскравішими представниками нових, нещодавно відкритих ученими астероїдів, є Ayló’chaxnim 2020 AV2, орбіта якого знаходиться всередині орбіти Венери і 2021 PH27, астероїд, який має найкоротший період обертання навколо Сонця.
“До цього існування подібних астероїдів передбачали тільки комп’ютерні моделі. Але тепер ми знаємо про існування групи астероїдів під назвою Атіри, орбіта яких знаходиться всередині Землі, Ватіри, з орбітою всередині орбіти Венери і є ще Вулканоїди. Цю групу астероїдів астрономи ще не про моделі передбачають, що вони повинні літати в межах орбіти Меркурія”, — говорить Шеппард.
Попередні спостереження за космосом показали, що за багато мільярдів років у Сонячній системі сформувалася певна стабільна кількість астероїдів. Але подальші дослідження дали можливість вченим припустити, що їх кількість все ж таки збільшується. Особливо це стосується навколоземних астероїдів. Як уже писав Фокус, новий набір наукових даних, які астрономи отримали за допомогою космічного телескопа Gaia, показав, що в нашій планетній системі ці космічні камені більше як мінімум у 10 разів, ніж вважалося раніше.
“Нині основна теорія походження навколоземних астероїдів полягає в тому, що майже всі вони прибули до нас із головного поясу астероїдів, що знаходиться між Марсом і Юпітером. Але можуть бути й інші місця, які знаходяться набагато далі, з яких прилітають нові астероїди та поповнюють кількість Атіров і Ватіров”, — каже Шеппард.
За словами вченого, що менше за розміром навколоземні астероїди, то їх важче виявити. Хоча вчені вважають, що вже виявлено приблизно 90% астероїдів, які становлять загрозу для нашої планети та мають діаметр 1 км або більше.
“Але існують навколоземні астроїди з подібним розміром, які знаходяться надто близько до Сонця і поки їх ще не побачили, але огляди космосу продовжуються”, — говорить Шеппард.
