Російська тактика випаленої землі завдає непоправної шкоди навколишньому середовищу, на відновлення природи після війни в Україні знадобляться десятиліття.

Про це заявили чеські та українські екологи, повідомляє чеське видання Blesk.

“Різні екосистеми мають різний час відновлення, наприклад відновлення початкового степу в природоохоронних територіях на півдні України займе 50 років”, – вважає програмний координатор проекту України екологічної організації Арніка Марцела Чорнохова.

За її словами, деякі екосистеми, популяції деяких тварин та рослин були настільки знищені, що ми можемо втратити їх безповоротно. “Наприклад, через Україну проходять важливі міграційні шляхи низки видів птахів”, – зазначає Чернохова.

Експерт каже, що катастрофа посилюється із кожним додатковим вибухом, а також нерозірваними боєприпасами, мінами чи уламками військової техніки. “За оцінками, це вже 214 тисяч тонн брухту”, – каже Чернохова.

Найбільше турбує переміщення важкої військової техніки та обстріли, що викликають пожежі. Це призводить до великих проблем на місцевому та регіональному рівнях, особливо на півдні та сході країни.

Особливо складна ситуація склалася на Донбасі, де під обстріл часто потрапляють нафтопереробні заводи та склади. “Таким чином, вибухи, пожежі чи затоплення постраждалих територій забруднюють воду, повітря та ґрунт небезпечними речовинами, які можуть залишатися у навколишньому середовищі десятиліттями”, – каже прес-секретар Greenpeace Лукаш Грабек.

За словами українського еколога Олексія Ангурца, у Сєвєродонецькій та Харківській областях зафіксовано кілька нападів на промислові об’єкти та витік небезпечних речовин. Він каже, що розрахунковий викид забруднюючих речовин внаслідок бомбардувань та обстрілів нафтосховищ з початку війни вже перевищив 290 тис. тонн: таку кількість забруднюючих речовин великий металургійний завод викидає за півтора року.

У той же час, забруднене повітря – проблема не тільки України, воно може “помандрувати” і в сусідні країни.

Серйозною проблемою є забруднення ґрунту. Окрім пожежі, граната або снаряд, що розірвалася, покриють місце і околиці вибуху важкими металами. Однак ґрунт отруюється не тільки ними. Наприклад, витік палива від попадання чи рухомого військового устаткування забруднює його нафтопродуктами.

“У майбутньому всі токсичні речовини у ґрунті можуть потрапити або безпосередньо в їжу, або у харчовий ланцюг”, – зазначила Чернохова.

Перед українським сільським господарством та фермерами стоїть ще одна небезпека: у багатьох місцях неможливо займатися землеробством чи збирати врожай зерна через нерозірвані міни та боєприпаси. “Україну називають житницею світу, тому війна дуже болісно вплине на деякі бідніші країни, де існує реальна загроза голоду”, – додала вона.

Українські експерти з моніторингу довкілля та якості повітря Максим Сорока та Олексій Ангурець входять до складу команди, яка готує методологію оцінки та розрахунку збитків від російського вторгнення.

Однак, за словами Максима Сороки, важливо не виділяти злочини проти навколишнього середовища в якусь особливу категорію, бо це є “злочини проти людяності”. Він вважає це частиною геноциду українського народу.