Систематичні спостереження за вмістом в атмосферному повітрі шкідливих речовин проводилися у на 3 стаціонарних постах (ПСЗ) з періодичністю відбору проб – 4 рази на добу (01.00, 07.00, 13.00, 19.00), 6 днів на тиждень.

Про це інформують в Черкаському обласному центрі з гідрометеорології.

У червні проаналізовано 1724 проби атмосферного повітря.

В повітрі міста контролювались 18 шкідливих домішок, а саме:

– основні найбільш розповсюджені речовини: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю;
– специфічні неорганічні речовини: аміак, оксид азоту, сірководень, сульфати;
– важкі метали: кадмій, залізо, марганець, мідь, нікель, свинець, хром, цинк;
– органічні сполуки: формальдегід.

Спостереження за специфічними речовинами становить 50% плану.

АНАЛІЗ ХІМІЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

З метою оцінки ступеня забрудненості атмосферного повітря використовуються граничні допустимі концентрації (ГДК): середньодобові і максимально-разові. Згідно з РД 52.04-186-89 середньодобові ГДК стосуються тривалої дії забруднюючих речовин і з цими ГДК порівнюються середньомісячні концентрації; максимально разові ГДК відносяться до випадків відбору проб протягом 20 хвилин і з цими ГДК порівнюються разові концентрації домішок.

Характеристика максимальних концентрацій домішок

У липні не виявлено випадків високого забруднення повітря більше 5 ГДК.

Значення максимальних концентрацій:

– за вмістом пилу – 0,6 ГДК на ПСЗ № 2,3 6 липня о 19 годині та 8 липня о 13 годині;
– за вмістом оксиду вуглецю – 0,6 ГДК на ПСЗ № 4 18 липня о 07 годині;
– за вмістом діоксиду сірки – 0,07 ГДК на ПСЗ № 2 о 07 годині 26 липня;
– за вмістом діоксиду азоту – 0,3 ГДК на ПСЗ № 3 18 липня о 19 годині;
– за вмістом оксиду азоту – 0,18 ГДК на ПСЗ № 4 о 19 годині 05 липня;
– за вмістом сірководню – 0,4 ГДК на ПСЗ № 3,4 2 та 11 липня о 13 годині;
– за вмістом аміаку – 1,1 ГДК на ПСЗ № 3 4 липня о 19 годині;
– за вмістом формальдегіду – 0,34 ГДК на ПСЗ № 3 4 липня о 19 годині.

У порівнянні з червнем 2022 року:

збільшилися максимальні концентрації:
– за вмістом діоксиду сірки на ПСЗ № 2, 4 у 1,4 та 1,1 рази відповідно;
– за вмістом оксиду азоту на ПСЗ № 4 у 1,4 рази;
– за вмістом аміаку на ПСЗ №3 у 1,1 рази;
зменшилися максимальні концентрації:
– за вмістом оксиду вуглецю на ПСЗ № 2, 3 у 2,0 та 1,5 рази;
– за вмістом діоксиду азоту на ПСЗ № 2,4 у 1,2 та 1,3 рази;
– за вмістом сірководню на ПСЗ № 2,3 у 1,5 та 1,3 рази;
– за вмістом аміаку на ПСЗ №2,4 у 1,6 та 1,8 рази.

У порівнянні з липнем минулого року:

збільшилися максимальні концентрації:
– за вмістом діоксиду сірки на ПСЗ № 2, 4 у 1,7 та 1,2 рази відповідно;
– за вмістом аміаку в Дніпровському районі у 1,2 рази;
– за вмістом сірководню на ПСЗ № 3,4 у 1,5 рази;
зменшилися максимальні концентрації:
– за вмістом діоксиду сірки на ПСЗ № 3 у 1,2 рази;
– за вмістом оксиду вуглецю, діоксиду азоту, пилу на всіх постах;
– за вмістом формальдегіду на ПСЗ № 3 у 6,5 рази;
– за вмістом аміаку на ПСЗ № 2,4 у 1,6 та 2,2 рази відповідно.

Характеристика середньомісячних концентрацій домішок

Індекс забруднення склав 4,75 (розрахований за даними середньомісячних концентрацій за вмістом пилу, аміаку, формальдегіду, діоксиду азоту, оксиду азоту).

Середньомісячні концентрації становили:

– за вмістом пилу 1,33 ГДК на ПСЗ № 2;
– за вмістом діоксиду сірки від 0,26 до 0,34 ГДК;
– за вмістом діоксиду азоту від 0,5 до 0,75 ГДК;
– за вмістом оксиду вуглецю 0,33 ГДК на всіх постах;
– за вмістом оксиду азоту 0,33 ГДК на ПСЗ № 4;
– за вмістом аміаку від 0,5 до 1,75 ГДК , найбільш забруднений р-он «Д»;
– за вмістом формальдегіду 1,3 ГДК на ПСЗ № 3.

У порівнянні з минулим місяцем (червнем):

збільшилися середньомісячні концентрації:
– за вмістом пилу на ПСЗ № 2 вдвічі;
– за вмістом діоксиду сірки на ПСЗ №3 у 1,1 рази;
– за вмістом сірководню на ПСЗ №4 у 2,0 рази;
зменшилися середньомісячні концентрації:
– за вмістом діоксиду вуглецю на ПСЗ № 4 вдвічі;
– за вмістом сірководню на ПСЗ №2 у 2,0 рази;
– за вмістом аміаку на ПСЗ №4 у 1,5 рази.

У порівнянні з відповідним місяцем минулого року:

збільшилися середньомісячні концентрації:
– за вмістом діоксиду сірки на ПСЗ № 2 у 1,2 рази;
– за вмістом сірководню на ПСЗ № 4 вдвічі;
зменшилися середньомісячні концентрації:
– за вмістом діоксиду азоту наПСЗ № 2,4 у 1,7 та 1,5 рази;
– за вмістом оксиду азоту на ПСЗ №4 у 1,5 рази;
– за вмістом сірководню на ПСЗ №2 вдвічі;
– за вмістом аміаку на ПСЗ №2 у 1,3 та ПСЗ № 4 у 1,5 рази.

Значення середньомісячних концентрацій важких металів на постах ПСЗ № 3, 4 були значно нижчими за відповідні ГДК.

ВПЛИВ ПОГОДИ НА ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ

В цілому липень характеризувався нестійкою погодою, коливаннями температурного фону, частими опадами та посиленими вітрами, що сприяло самоочищенню атмосфери від шкідливих домішок. Лише в окремі дні, особливо на початку місяця, західний антициклон формував спокійну без опадів погоду зі спекотними днями і прохолодними ночами. Такі умови сприяли збільшенню концентрацій забруднюючих речовин в приземному шарі атмосферного повітря.