Згідно з дослідженням Крістофера Томпсона і Джесіки Муівіг з Університету Західної Австралії, риби, що відчувають свербіж, чухаються об шорстку шкіру акул, що пропливають повз них.
Чухання важливе для риб, оскільки таким чином вони позбавляються паразитів і відмерлої шкіри. Але у відкритому океані не так багато можливостей для цього.
Австралійські вчені, які вивчали фауну Тихого, Індійського та Атлантичного океанів, виявили, що риби знайшли оригінальний вихід із цієї скрутної ситуації.
Мешканці морських глибин використовували в якості чухалки своїх близьких родичів – грізних акул. Щоправда, з обережності вони обирали дрібних особин.
Риби підпливали до акул і терлися об їхню шкіру — найчастіше, головою чи боками. Дослідники вважають, що саме ці місця є найбільш вразливими для паразитів.
Ця оригінальна поведінка насправді цілком зрозуміла. Акуляча шкіра покрита дрібними дермальними зубчиками, що створюють шорстку поверхню. Цікаво, що багато стародавніх культур, що мешкали біля берегів морів, знали про це і використовували шкіру акул для шліфування поверхонь.
Результати свого дослідження Томпсон і Міувіг вважають надзвичайно важливими, оскільки тепер зрозуміло, що чисельність акул прямо впливає на стан інших популяцій в океані. А з огляду на те, що вона неухильно падає, майбутнє інших риб теж у небезпеці.
“Чисельність деяких видів біля узбережжя Квінсленду в Австралії скоротилася на 92%, – кажуть автори. — У майбутньому це може спричинити зміни в екосистемі».
