Астрономи з Університету Джона Гопкінса створили інтерактивну мапу Всесвіту, на якій позначено положення і колір 200 тис. галактик, що простягаються від нашої галактики Чумацький шлях до самого краю спостережуваного Всесвіту. Карту створено на основі двох десятків років спостережень проєкту Sloan Digital Sky Survey (SDSS). Робота покликана дати зрозуміти звичайним людям про вселенські масштаби світу, в якому ми живемо.
Робота за проєктом SDSS набагато ширша за представлену карту. В кінцевому підсумку за спостереженнями буде створено зоряний атлас, що включатиме незліченну кількість зірок у різних масштабах. Створена астрономами Брісом Менарді та Микитою Штаркманом карта цікава тим, що починається вона з нашої галактики і закінчується краєм Всесвіту – кордоном, який позначений реліктовим випромінюванням. Всесвіт є і за цим краєм, але світло від нього до нас ще не дійшло.
Вчені для візуалізації вибрали тільки один сегмент товщиною 10 градусів зі спостережуваного нами Всесвіту. Але він уже дає уявлення про масштаб і заповнення простору зірками і галактиками на відстані до 13,7 млрд світлових років.
Кожна точка на карті – це галактика, у кожній з яких знаходяться мільярди зірок та інших об’єктів. Орієнтуватися в карті галактик допомагають кольори. Найближче до нас галактики блідо-блакитні – це спіральні галактики, розташовані на відстані близько 2 млрд світлових років від Землі. Потім галактики починають жовтіти, оскільки на такій відстані нам залишаються видні здебільшого яскраві еліптичні галактики (але це не означає, що інших там немає).
На відстані від 4 до 8 млрд світлових років карта червоніє. Це все ще еліптичні галактики, але світло від них йде в червону ділянку спектра завдяки ефекту Всесвіту, що розширюється (ми віддаляємося від цих галактик). Але потім карта знову стає синьою. На цій ділянці ми вже не розрізняємо галактик, а бачимо квазари, які випромінюють світло переважно у видимому синьому діапазоні. Потім квазари червоніють, до чого знову ж таки призводить ефект розширення Всесвіту. Нарешті, після мільярда років непроглядної темряви спостереження впираються в мікрохвильовий фон. Далі земні прилади проникнути не мають снаги. Світло з-за цієї межі до нас ще не дійшло (у ширшому сенсі – електромагнітне випромінювання).
«Астрофізики всього світу роками аналізували ці дані, що призвело до появи тисяч наукових робіт і відкриттів. Але ніхто не знайшов часу, щоб створити мапу, яка була б гарною, науково точною і доступною для людей, які не є вченими. Наша мета – показати всім, який насправді має вигляд Всесвіт», – кажуть автори роботи і пропонують зануритися в неї всім охочим.
