У сузір’ї Скорпіон, на відстані 4 тисячі світлових років від нас знаходиться дивовижна туманність під назвою NGC 6302. Іншу свою назву, туманність Метелик, цей космічний об’єкт отримав через свою незвичайну форму. Справді, якщо подивитися на цю туманність, то вона виглядає як метелик, який розкрив свої крила. Туманність, що складається з газу, який світиться, є яскравим прикладом того, що відбувається, коли у таких зірок, як наше Сонце, припиняється термоядерний синтез і вони помирають.
Про це пише Live Science, передає ChesnoNews.
Тільки в 2009 році космічний телескоп Габбл зміг виявити зірку в центрі туманності NGC 6302, так, де сходяться два “крила” цього космічного метелика. Колись це була масивна зірка, але вона перетворилася на білого карлика, що поступово охолоджується. Зараз температура на цій зірці приблизно в 200 разів більша, ніж на Сонці, хоча за розміром вона трохи більша за Землю.
Що стосується “крил” туманності Метелика, то вони є залишками викинутого тисячі років тому газу центральної зірки. Ця подія сталася через те, що в її ядрі припинився термоядерний синтез, і вона померла. Вчені вважають, що “за життя” зірка була схожа на наше Сонце, а тому щось подібне чекає і на нашу зірку за кілька мільярдів років.
Учені з NASA вважають, що довжина “крил” туманності NGC 6302 становить понад 3 світлові роки у кожного. 1 світловий рік — це понад 63 000 астрономічних одиниць, а відстань від Сонця до геліопаузи, яка вважається краєм нашої зіркової системи, становить приблизно 150 астрономічних одиниць.
Уже понад 100 років астрономи намагаються зрозуміти, чому туманність Метелик набула такої незвичайної форми і стала схожим на земну комаху. Справа в тому, що більшість туманностей набувають більш круглої форми і нове дослідження вчених із Вашингтонського університету, Сіетл, США, надає деякі підказки щодо того, чому туманність Метелика має такий дивний вигляд.
Учені порівняли зображення туманності NGC 6302, які зробив космічний телескоп Габбл у 2009 та 2020 році. Унаслідок вони виявили нові незвичайні процеси, які відповідають за ріст та еволюцію туманності. За словами вчених, вони виявили 6 струменів зіркового вітру, які випускає центральна зірка. Швидше за все протягом кількох тисяч років ці струмені перетиналися між собою.
Учені вважають, що струмені вирвалися із зірки в період між 2300 і 900 років тому та переносили речовину до країв туманності з дуже високою швидкістю, яка становить приблизно 800 км/с. У той же час речовина, яка знаходилася ближче до центральної зірки, рухалася вперед зі швидкістю 80 км/с. Внаслідок таких процесів по всій території крил туманності сформувалися складні й асиметричні структури.
Учені кажуть, що все ще важко пояснити за допомогою наявних моделей утворення туманностей, чому вона набула форми метелика. Можливо, центральна зірка туманності зіткнулася з прихованою зіркою-компаньйоном або поглинула трохи додаткового газу від такої зірки. Це створило складні магнітні поля, які й стали причиною формування характерних крил туманності. Однак це лише гіпотеза і необхідні додаткові дослідження, кажуть вчені.
