Від перших днів повномасштабного вторгнення в Україні страждає енергетична інфраструктура. Через що люди змушені залишатися без світла, а інколи і тепла. Директор центру «Енергоефективних технологій» Тернопільського національного педагогічного університету ім. Гнатюка Валерій Федорейко переконаний, наша країна має свої ресурси, що дозволяють працювати і жити без газу та отримувати електричну енергію. Разом з однодумцями вони створили генератори-утилізатори на 2000, 3000 та 6000 кВт, що функціонують на біовідходах.
Про це інформує видання 20 хвилин, передає ChesnoNews.
“Наразі Україна отримує електроенергію з вітру, сонця та води. Сонячні електростанції мають великий недолік – вони перестають генерувати енергію під час негоди. ККД знижується на 30, а то і 50%. Аналогічні недоліки мають вітрові електростанції. Вітряки встановлювали на Півдні України, а енергію вони виробляли лише завдяки вітрам пасатам, де є обмін між морем і сушею. З гідрою ситуація трохи краще. Але є варіант, який взагалі не залежить від погодних умов і при правильному використанні зможе давати нам таку необхідну теплову та електричну енергію. І цей варіант – біовідходи”, – каже Валерій Федорейко.
Генератори-утилізатори на біовідходах забезпечують підприємства тільки тепловою енергією. Щодо детальної роботи генераторів-утилізаторів, то Валерій Федорейко розповідає на прикладі підприємства із сушіння зерна.
“Автоматичний вантажник бере тонну біовідходів і закидає у великий бункер. Потім ці відходи базуються в оперативний бункер. Звідти регульований електроприлад за командою мікропроцесора подає команду на закидання біомаси в топку. Там стоїть вентилятор, що вдуває біомаси і при температурі 400 градусів Цельсія вони починають горіти як природній газ, – каже співрозмовник. – Починається процес газифікації біовідходів шляхом струменевого випарного горіння. Температура в топці під час горіння 1500 градусів. Прилади автоматично рахують температуру, що має бути на виході, а також вологість навколишнього середовища. Продукти згоряння попадають в теплообмінник і ми сушимо зерно теплим повітрям. А якщо б це блакитне паливо, то під час сушіння на зерні залишалися токсини”, – каже науковець.
