Ми входимо в еру, де легітимізація стейблкоїнів та автономність штучного інтелекту більше не є футуристичними концептами це базові умови виживання на ринку. Про те, як індустрія адаптується до нових вимог відповідальності та де пролягає межа між технологічним проривом і регуляторним контролем, говоримо з експертом.
Артем Ляшанов – визнаний експерт у сфері транзакційного бізнесу, стратегічний управлінець із понад десятирічним досвідом у банківському та небанківському фінансовому секторах. Його експертиза охоплює повний цикл розвитку фінтех-продуктів.
Від теорії до фундаменту
Ще до прийняття ключових регуляторних рішень у США, Артем Ляшанов у своєму матеріалі. Коли фінтех-стартапи диктують владі правила гри описував неминучість трансформації відносин між державою та інноваторами.
Він наголошував, що технологічна готовність ринку зрештою змусить регуляторів адаптувати класичні фінансові правила під цифрові реалії. Прийнятий у липні 2025 року GENIUS Act став логічним завершенням цього процесу, перетворивши «диктовку правил» на стабільний законодавчий фундамент.
Питання: Пане Артеме, GENIUS Act часто називають переломним моментом для криптоіндустрії. Чи справді він став тим фундаментом, на який усі чекали?
Артем Ляшанов: Безумовно. Це перша комплексна база для емітентів дозволених платіжних стейблкоїнів (PPSI). Фактично, закон прирівняв їх за рівнем відповідальності до традиційних фінансових інститутів.
Тепер є чітка вимога: 100% резервування в ліквідних активах (USD або казначейські облігації США) та обов’язкові програми AML. Але тепер фінтехам тепер потрібні колосальні інвестиції у комплаєнс-технології.
Питання: Що це змінює для звичайного користувача і як виглядає ситуація у бізнес-сегменті?
Артем Ляшанов: Для звичайних споживачів кордони фактично зникли. Транскордонні перекази нарешті відбуваються зі швидкістю та вартістю внутрішніх операцій. А от у сегменті B2B ситуація складніша. Попри технологічну готовність, ми все ще впираємося в регуляторну фрагментацію.
Питання: Що саме ви маєте на увазі під регуляторною фрагментацією? Це проблема коду?
Артем Ляшанов: Ні, це проблема юрисдикцій. Різні вимоги KYC у різних країнах та ризики обходу санкцій створюють тертя, які неможливо вирішити лише за допомогою програмного забезпечення. Це вимагає юридичної та інфраструктурної синхронізації.
Нова роль інтелекту
Перехід до автономних систем став логічним продовженням думок, які Артем Ляшанов висловив у статті. У 2026 році ми бачимо, як цей прогноз реалізувався: ШІ перестав бути просто інструментом для написання текстів і став повноцінним суб’єктом фінансових операцій.
Питання: Ви кажете, що косметичного впровадження ШІ вже недостатньо. Що саме ви вкладаєте у поняття Agentic AI?
Артем Ляшанов: Сьогодні фінтехи інтегрують платежі безпосередньо в таких агентів. Уявіть систему, яка самостійно супроводжує транзакцію, від пошуку товару до чекауту, керує вашими підписками та навіть веде переговори з постачальником про знижку.
Питання: Але чи готові до цього інвестори? Раніше їх цікавила «продуктивність», а що зараз?
Артем Ляшанов: Звіти про продуктивність більше не задовольняють ринок. Сьогодні реальна цінність ШІ вимірюється капіталом: розблокованою готівкою та попередженими втратами. Але для такої автономії фінтехам критично важливо мати чисті API та прозорі логи рішень.
Питання: Така автономія ШІ неминуче створює нові ризики. Наскільки серйозною є загроза в епоху автономних кібератак?
Артем Ляшанов: Загроза колосальна. У 2025 році на фінансовий сектор припало 33% усіх подібних інцидентів. Традиційні методи захисту просто не встигають за діпфейками та атаками на блокчейн-протоколи.
Питання: Виходить, безпека стає головною статтею витрат?
Артем Ляшанов: Я б сказав інакше, вона стає головною конкурентною перевагою.
Висновок
Підсумовуючи розмову, стає очевидним: фінтех 2026 року остаточно вийшов із пісочниці експериментів. Ми спостерігаємо унікальний момент, коли правовий фундамент (GENIUS Act) та технологічна автономія (Agentic AI) збігаються в часі, створюючи нову фінансову архітектуру.
Як зазначав Артем Ляшанов у своїй статті, сама по собі наявність технологій більше не гарантує лідерства. Сьогодні успіх залежить від здатності компанії інтегрувати ці технології у прозору, безпечну та зрозумілу регулятору екосистему.
