Незважаючи на простоту, виробництво горілки повно безлічі неочевидних нюансів. Кожен виробник має свої секрети, якими не поспішає ділитися з конкурентами. На смак горілки впливають вибір води, сорт спирту, особливості фільтрації та очищення, різноманітні добавки.
Втім, основні принципи технології виробництва горілки у різних компаній приблизно однакові. Коротко їх можна перерахувати таким чином:
- Підготування води. Вважається, що вода для горілки не повинна бути ні дистильованою, ні кип’яченою. Адже вона просто втратить свій природний смак. Отже, це накладає особливі вимоги на контроль сольового складу води та її очищення. Дуже важливий етап, що значно впливає на кінцевий смак продукту.
- Етиловий спирт різного походження також може відрізнятися складом домішок, а отже – якістю та смаком.
У Радянському Союзі (а також у сучасній Німеччині, Білорусі та РФ) значна частина спирту отримувалась у результаті переробки та ферментації картоплі. На жаль, при подібному методі виробництва отримується велика кількість отруйного метанолу (як домішка). Подальше отримання якості спирту залежить від ступеня його очищення.
Основною сировиною для виробництва якісного спирту є різні зернові культури. Найчастіше використовується пшениця. Але також можуть використовуватися (як окремо, так і як добавки) кукурудза, просо, ячмінь і навіть жито.
Зерно мелеться, борошно заварюють під високим тиском, додають дріжджі. Брага вирушає на перегонку. Отриманий спирт-сирець йде в колони ректифікації на очищення.
Деякі компанії виробляють спирт самі, тому що прагнуть контролювати усі етапи виробництва продукту та його якість. Дехто закуповує спирт на спиртзаводах.
- Далі відбувається змішування спирту з підготовленою водою. Перемішування відбувається у спеціальних чанах. Також на цьому етапі додаються різні добавки типу амортизаторів та пом’якшувачів смаку.
- Після перемішування та закінчення реакції гідратації горілка відправляється на фільтрацію у спеціальні промислові фільтри. Те, наскільки компанія готова витратитись на обладнання та його обслуговування, наскільки часто змінюється кварцовий пісок у фільтрах, на скільки витримуються терміни та технологія фільтрації, багато в чому визначає якість кінцевого продукту. Видалення домішок – вкрай важливий етап виробництва горілки.
- Відстоювання чи асиміляція. Триває від 2 до 7 діб. Чим довше, тим краще. Багато в чому залежить від підходу виробника та його цілей.
- Контроль якості, розлив у пляшки, нанесення етикеток та фасування.
Українські виробники горілки
В Україні чимало виробників якісної горілки, які витримують досить високі стандарти якості. З цієї причини деякі вітчизняні горілчані бренди досить високо оцінюються у світі.
Так, торгова марка Lvoff скрізь зазначає, що при виробництві своєї горілки робить ставку на використання виключно високоякісних інгредієнтів. Компанія-виробник використовує спирт класу “Люкс”, виготовлений із сортової пшениці та попередньо очищеної ключової карпатської води.
Якість сировини та високий рівень виробництва дозволяють обійтись без застосування ароматизаторів та смакових добавок, а значить – домогтись справжнього смаку чистої якісної горілки.
А ось український бренд Medoff обрав абсолютно зворотну стратегію. Виробник стверджує, що використовує технологію очищення медом, запозичену у британських технологів. Тут ми бачимо і гарний рекламний хід і оригінальний спосіб досягти свого, неповторного смаку та якості горілки.
Варто додати, що компанії, власнику бренду (Beverage trading company) належить і марка горілки «Arctica», у виробництві якої, навпаки, зроблено ставку на абсолютну чистоту та відсутність смакових добавок.
Ще популярнішими є такі українські торгові марки, як Хортиця (Khortytsa) та Nemiroff, Хлібний дар (Hlibny Dar). Неабияка частка популярності продукції цих брендів будується не тільки на грамотному веденні бізнесу та значних вкладень у рекламу, а й у серйозному відношенні до технології виробництва продукції.
