Понад 13 мільярдів років тому у космосі виникли перші зірки. На відміну від сучасних, вони складалися майже повністю з водню та гелію – найпростіших хімічних елементів. Ці зірки вважаються виключно масивними та довго не існували, оскільки швидко спалахували надновими.
Їхні термоядерні реакції та вибухи почали наповнювати Всесвіт новими елементами, що стали складовими зірок наступних поколінь. Залишки газових хмар перших зірок були виявлені італійськими астрономами в нещодавніх дослідженнях, які були опубліковані в The Astrophysical Journal.
Для спостережень Стефанії Сальвадорі та її колеги було використано випромінювання далеких квазарів – найяскравіших джерел, що виникають у активних ядрах галактик. Їхні надмасивні чорні дірки активно поглинають і розжарюють речовину, змушуючи її випромінювати світло. Коли це світло проходить крізь газові хмари, частинка його поглинається, і за лініями поглинання в його спектрі можна встановити склад хмари.
Вчені, використовуючи радіотелескоп VLT в Чилі, отримали спектри для трьох дуже віддалених газових хмар, відстань до найдальшого з яких досягає 25 мільярдів світлових років, а їхній вік оцінюється як мінімум 11 мільярдів років. У складі виявлено вуглець, кисень та магній, але відсутні більш важкі елементи, такі як залізо. Ці характеристики підтверджують теорію, що такими повинні бути останки перших зірок, що сформувалися понад 13 мільярдів років тому.
Газові хмари утворилися в епоху, коли вік Всесвіту становив 10-15% від нинішнього, тому вони є важливим об’єктом для вивчення еволюції та загибелі перших зірок. Вчені звернули увагу на можливості дослідження примордіальних зірок через хімічні елементи, які вони розсіяли у просторі після своєї загибелі. Результати цього дослідження допоможуть уточнити наші знання про ранню історію Всесвіту.
