Соціологи дослідили рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості українців під час війни – відчуття негативних емоцій від конфліктного спілкування на політичні теми.
Загалом майже половина українців вказала, що відчувала негативні емоції від спілкування з опонентами на політичні теми, повідомляє Київський міжнародний інститут соціології.
51,5% опитаних не змогли пригадати таких випадків (у 2021 році таких людей було дещо більше – 55,4%).
При цьому зіткнення з чужою ворожістю під час спілкування про політику оминула більшу частку людей – 69,9% не мали такого досвіду.
“Міжособистісна політико-психологічна напруженість є різновидом дистресу (руйнівного стресу), що виникає внаслідок надмірної зацікавленості індивіда політичними процесами, а також неконструктивної комунікації з даного приводу з оточуючими людьми”, – кажуть соціологи.
Така напруженість може охоплювати і тих, хто мало зацікавлений політикою, але постійно взаємодіє з людьми, які постійно обговорюють політичні проблеми.
Соціологи виявили, що загальна ситуація з напруженістю, у порівняння з груднем 2021 року, принципово не змінилася.
Респонденти так само частіше вказували на те, що відчували негативні емоції від потенційно конфліктного спілкування на політичні теми, ніж на некоректність у поведінці співрозмовників.
Також більше половини опитаних українців відчувають той чи інший рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості.
“При цьому розмір різних категорій респондентів у відповідності з виразністю їх міжособистісної політико-психологічної напруженості (низька, середня чи висока) залишився приблизно на тому ж рівні”, – кажуть у КМІС.
Як і наприкінці 2021 року, у лютому 2023 кількість тих, хто майже щоденно відчуває негативні почуття від суперечок на політичні теми, в кілька разів перевищує відповідну категорію, яка стикається з ворожістю співрозмовників (8,5% проти 2,0%).
Цьогоріч 45% опитаних повідомили, що не мають міжособистісної політико-психологічної напруженості, натомість у 9,6% людей вона на високому рівні.
Порівняно сильніша міжособистісна політико-психологічна напруженість характерна для жителів сходу та півдня України. При цьому серед тих, хто переїхав на нове місце після початку війни, напруженість є нижчою.
Найсильніша міжособистісна політико-психологічна напруженість спостерігається серед потенційних виборців політичної партії “Європейська солідарність”.
В інших електоральних групах (“Слуга народу”, “24 серпня”) напруженість відчутно нижча.
Розглядаючи респондентів у статевому вимірі, якщо орієнтуватися на її середній та високий рівень, можна сказати, що виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості є трохи вищою серед жінок, ніж серед чоловіків.
