Під загрозою знищення одна з найцінніших ділянок стародавнього культурного шару Черкас. У самому центрі міста планується будівництво на місці відомої на всю Україну пам’ятки – могильника черняхівської культури початку нашої ери.

Про це повідомляє у Фейсбуці Черкаський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини.

Ідеться по ділянку по вулиці Остафія Дашковича неподалік від ТРЦ «Хрещатик-Сіті». Частину черняхівського могильника розкопали і дослідили на території саме цього ТРЦ до початку його будівництва. Друга ж частина пам’ятки перебуває на території приватного сектора, яка наразі підготовлена під багатоповерхову забудову.

«Там під землею цілий музей – десятки поховань 6 ст. до н.е. і 4 ст. н.е., тисячі артефактів, культурний шар середньовічних Черкас XV-XVIII ст. із загадками раннього етапу історії міста, – йдеться в дописі археологів. – І ще чимало того, про що ми і не знаємо. Пам’ятка охороняється державою: могильник та поселення черняхівської культури – державний охоронний №3961; культурний шар пізньосередньовічного міста (XIV-XVIІI ст.) – державний охоронний №3966».

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини», будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об’єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об’єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт. Статтею 298 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за знищення або пошкодження об’єктів археологічної спадщини України. Статтею 47 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено майнову відповідальність за пошкодження або знищення об’єкту у вигляді відшкодування завданої майнової шкоди. Згідно зі ст. 141 Земельного кодексу України, використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини, є підставою для припинення права користування такою ділянкою.

«Тобто будівництво на вказаних ділянках можливе лише за умови проведення археологічних досліджень (як це, наприклад, відбувалося на початку 2000-х років під час будівництва ТРЦ «Хрещатик-Сіті»). Окрім черняхівського могильника «Черкаси-Центр», на цій території зафіксований могильник скіфського часу, культурний шар міського посаду XV–XVIII ст. Земляні роботи на ній без археологічних досліджень призведуть до того, що значна частина наукової інформації та матеріальні рештки, які б мали доповнити наше уявлення про передісторію та давню історію Черкас, виявляться назавжди втраченими», – пишуть науковці.

Вони також нагадують спільноті про значущість цього археологічного об’єкту. Могильник черняхівської культури «Черкаси-Центр» – найцікавіша й найбільш досліджена пам’ятка археології у середмісті Черкас. Виявлена у 1991 році під час земляних робіт по прокладанню каналізаційного колектора по вул. Карла Маркса (тепер Остафія Дашковича). Відтоді не один сезон тривали археологічні дослідження могильника, які у різні часи проводили Придніпровський загін Черкаської Лісостепової археологічної експедиції (керівник Михайло Сиволап) та експедиція Черкаської археологічної інспекції (керівник Дмитро Куштан).

На сьогодні виявлено 74 поховання, які датуються кінцем ІІІ – початком V ст. н. е. Найбільш плідним виявився сезон 2000 року, коли проводилися археологічні дослідження на ділянці, яка потрапляла під будівництво ТРЦ «Хрещатик-Сіті». Тоді було повністю досліджено південну ділянку могильника і виявлено 29 поховань. Незважаючи на те, що частина поховань виявилася зруйнованою внаслідок пізніх перекопів (фундаментів, ям, траншей комунікацій тощо), дослідникам вдалося здобути надзвичайно важливу наукову інформацію, яка має стосунок до передісторії нашого міста. Зокрема, за поховальним обрядом та інвентарем простежено етнокультурні складові могильника: праслов’янська (київська культура), пізньоскіфо-сарматська та готська (вельбарська культура). Також виявлені знахідки, які свідчать про тісні зв’язки місцевого населення із пізньоантичним світом. Колекція археологічних знахідок з могильника перебуває в експозиціях Черкаського обласного краєзнавчого музею та Археологічного музею Середньої Наддніпрянщини ЧНУ ім. Б. Хмельницького.

Загальна площа могильника становить понад 1,5 га. За всі роки розкопок досліджений лиш південно-західний сектор, що становить близько чверті території могильника. Ділянки, на яких планується будівництво, прилягають до центральної частини могильника (де зафіксована найбільша концентрація поховань), розкопки на них ніколи не проводились.