Морський біолог Південно-східного університету Аляски Хайді Пірсон та її колеги проаналізували наукову літературу і з’ясували, що морські ссавці дуже сильно впливають на вуглецевий цикл.
Вчені знали, що криль, який є основним джерелом корму для китів, має властивість поглинати СО2. Згідно зі звітом, опублікованим Коаліцією Антарктики та Південного океану, щороку антарктичний криль споживає близько 0,26% річних викидів антропогенного CO2.
Кити з’їдають щодня до 4% від власної маси. Це означає, що за своє довге життя — а живуть деякі особини до 200 років — вони можуть поглинути стільки вуглецю, скільки важать самі.
При цьому парниковий газ не зникає назовсім, він вирушає до глибин океану разом з екскрементами тварин.
Згідно з висновками американських дослідників, кити здатні переробити до 0.5 кілотонни СО2 на рік. Це значна цифра, але до початку китобійного промислу, коли популяція цих тварин була на 80% більшою, їм вдавалося переробити близько 140 кілотонн щорічно.
Проте Пірсон та її колеги зазначають, що захист морських ссавців міг би стати непоганою підмогою у справі боротьби проти зміни клімату.
«Відновлення китів важливе з точки зору довгострокового регулювання кількості вуглецю в океані, — резюмують автори. — По-справжньому роль великих китів (та інших організмів) у скороченні викидів вуглекислого газу буде видною лише у разі введення надійних заходів щодо збереження популяції».
