Вчені в Австралії вважають, що морський монстр зі скандинавських рукописів XIII століття існував насправді.

Нове дослідження показало, що морська істота, згадана в давньоскандинавських рукописах XIII століття, яку історики вважали міфологічним монстром, схожим на кракена, насправді була китом. Стародавні люди спостерігали його під час пасивного полювання на рибу.

Вчені описали цю незвичайну поведінку китів лише десять років тому. Дослідники помітили горбатих китів (Megaptera novaeangliae) і смугастиків Брайда (Balaenoptera brydei), які завмерли з широко відкритим ротом в нерухомому вертикальному положенні на поверхні води. Виявилося, так кити обманювали «рибу». Вони сприймають зяючі щелепи як притулок і пливуть прямо в смертельну пастку.

Один з авторів дослідження вивчав скандинавську міфологію, коли помітив неймовірну схожість між стратегією годування китів і поведінкою хафгуфе — середньовічного монстра з давньоскандинавських рукописів.

Докладний звіт про хафгуфе вчені знайшли в рукописі XIII століття під назвою Konungs skuggsjа (“Королівське дзеркало”). Її написали для норвезького короля Хакона Хаконарсона, який правив з 1217 по 1263 рік. Але дослідники знайшли посилання на хафгуфу навіть у тексті II століття нашої ери. У ньому — малюнки китової істоти, яку називали «апідохелоном».

За словами дослідників, середньовічні моряки знали, що хафгуфа був типом кита, а не фантастичним морським монстром. Тим не менш, деякі середньовічні джерела свідчать про те, що моряки висадили свої кораблі і запалили вогонь на острівній спині хафгуфи. Однак навіть у XVIII столітті письменники прирівнювали істоту до Левіафана, кракена чи навіть русалки.