МіГ-29: Що відомо про один з основних літаків українських Повітряних сил

Ще до початку повномасштабної війни РФ проти України Повітряні сили у стратегії “Візія-2035” вказували про необхідність переходу на більш сучасні літаки по типу F-16. Нині ж, поки партнери “не чують” українські прохання в західних винищувачах, одним з основних літаків у армії є МіГ-29. Фокус зібрав інформацію про радянський виріб, його історію та участь в обороні неба під час повномасштабної війни.

МіГ-29 — історія створення багатоцільового винищувача

МіГ-29 (по класифікації НАТО Fulcrum) — це розробка радянського конструкторського бюро імені Анастаса Мікояна. Над створенням винищувача почали працювати в 1960-х роках. Першій політ дослідницького екземпляра МіГ-29 відбувся 6 жовтня 1977 року.

Рішення створювати новий винищувач було прийнято на фоні інформації, що в США створюють літак F-15 Eagle. Роботу поділили на 2 частини — створення важкого винищувача та легкого. Важким став Су-27, а легким відповідно МіГ-29. В основі повітряного судна лежать напрацювання МіГ-23 та МіГ-25. З МіГ-23 взяли та модернізували систему керування вогнем, ракети К-23, К-25, К-13М та К-60. Від МіГ-25 взяли аеродинамічну систему.

Основними завданнями новинки були:

• завоювання панування у повітрі над районом бойових дій;
• завдавання ударів по наземних цілях;
• знищення ракет.

Варто зазначити, що у США також в 1970-х роках створили винищувач F-16 зусиллями General Dynamics. Однак на відміну від МіГ-29, F-16 постійно модернізується. Зараз від літака залишився тільки корпус, а вся авіоніка і озброєння постійно оновлюється. При тому обидва літаки є винищувачами 4 покоління.

Серійне виробництво МіГ-29 почалося в 1982 році, за цей час було виготовлено понад 1600 літаків. Винищувачі активно постачались за кордон: в Болгарію, Угорщину, Польщу, НДР, Індію, Югославію та інші. Вони мінімально відрізнялись радіолокаційними станціями та мали маркування “А” для країн Варшавського договору, “Б” для країн, що розвиваються та “G” для Східної Німеччини.

МіГ-29 яке озброєння мав літак та основні характеристики

Основні МіГ-29, які перебувають на озброєнні є МіГ-29УБ, МіГ-29МУ1, ймовірно, МіГ-29МУ2, словенські МіГ-29AS, німецькі МіГ-29G та інші. Ті літаки, що передали Україні зі Словаччини проходили модернізацію на початку 2000-х років, однак вони так і не можуть нести натівське озброєння. На момент здобуття незалежності Україна отримала близько 240 МіГ-29. Довгий час літаки продавалися або списувалися.

Основним озброєнням МіГ-29 як винищувача є ракети класу “повітря-повітря”:

• ближнього радіуса дії Р-60;
• ближнього радіуса дії Р-73;
• середнього радіуса дії Р-27.

США передали Україні протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM, які після технічної адаптації тепер можна запускати з МіГ-29. Окрім цього в Повітряних силах вже офіційно заявляють, що вони використовують керовані авіабомби JDAM, однак їхній носій не називається. Можливість завдавати ударів керованими авіабомбами МіГ-29 отримав під час української модернізації МУ2, яку розробив Львівський ремонтний авіазавод. Однак на озброєння МіГ-29МУ2 мали прийняти у 2022 році після завершення випробувань. Чи прийнято їх на озброєння невідомо, так само невідомо, які керовані бомби літак мав запускати.

Основні технічні характеристики МіГ-29:

• екіпаж — 1 або 2 льотчики у навчальній версії;
• максимальна швидкість — 2450 км/г на великих висотах та 1500 км/г на низьких;
• крейсерська швидкість — 850 км/г;
• дальність польоту — 1430 км;
• практична стеля — 18 км;
• корисне навантаження — 2180 кг.

Застосування МіГ-29 під час повномасштабної війни

Завдяки діям українського командування, Повітряні сили змогли зберегти більшу частину бойової авіації на початку повномасштабного вторгнення. Тому льотчики на МіГ-29 з перших днів прийняли бій й не дали російським військам завоювати тотальне панування у повітря. Льотчики витискали зі старих літаків все, на що вони здатні аби зупинити ворога.

Льотчик Вадим KARAYA Ворошилов неодноразово називав плюси та мінуси МіГ-29. Серед основних мінусів — дальність запуску ракет та слабкий радар. Українським літакам треба наближатись на відстань до 40 км до російських, щоб мати можливість уразити ворога. ПКС РФ мають далекобійніші ракети та кращі радари, що дозволяють раніше виявляти літаки Повітряних сил. Також у МіГ-29 слабкий радар. Загалом російські літаки сучасніші і їх більше.

З появою в окупантів дронів-камікадзе Shahed-136 льотчики отримали ще одну ціль. У жовтні 2022 року Ворошилов збив 5 дронів Shahed-136, однак уламки одного з БПЛА пробили кабіну винищувача, що викликало пожежу. KARAYA відвів літак від населеного пункту й катапультувався. Пізніше льотчик скаже, що дрон-камікадзе занадто мала ціль для слабких радарів МіГ-29, тому щоб збити БПЛА необхідно встановити з ним візуальний контакт й знищити. Це наражає життя льотчика на небезпеку.

Чим довше тривають бойові дії, тим менше боєприпасів буде для МіГ-29. Основним виробником є РФ, в якої ніхто купувати ракети не стане. Тому українське командування наполягає на тому, що винищувачі треба замінити на західні. Найімовірніше, для МіГ-29 та Су-27 ця війна стане останньою, рано чи пізно Україна перейде на сучасніші літаки з кращим озброєнням та авіонікою.