Науковці використали радарні супутники з високою роздільною здатністю і виявили приголомшливі 19 000 вулканів. Усі вони ховаються під водою.

Усі ці вулкани, розкидані по планеті, вже нанесені на карту за допомогою гідролокатора (сонара), який використовує звукові хвилі для виявлення об’єктів, прихованих під водою. Найповніший на сьогодні збірник опублікували 6 квітня в журналі Earth and Space Science. Він може забезпечити краще розуміння океанічних течій, тектоніки плит і зміни клімату.

До цього лише чверть морського дна Землі була нанесена на карту за допомогою цього методу. “Перепис” 2011 року виявив понад 24 000 підводних гір, утворених вулканічною діяльністю. Однак, згідно зі статтею в журналі Science, існує ще понад 27 000 об’єктів, які залишаються невивченими за допомогою сонара.

Нове дослідження також показує, що вченим не обов’язково покладатися на сонарні дослідження, щоб вивчати те, що відбувається в океані. Радарні супутники не лише вимірюють висоту океану, але й можуть бачити, що ховається в його глибинах, пропонуючи краще уявлення про топографію морського дна.

Вчені отримали дані з кількох супутників, у тому числі з CryoSat-2 Європейського космічного агентства, і виявили, що вони можуть виявляти підводні пагорби заввишки до 1 100 метрів, що є нижньою межею того, що вважається підводною горою. За допомогою цієї технології вчені прогнозують, що зможуть оцінити висоту невеликих підводних вулканів з точністю приблизно до 370 метрів, йдеться в дослідженні.

Дослідники, серед іншого, нанесли на карту групу підводних гір на північному сході Атлантичного океану, які можуть допомогти пояснити еволюцію мантійного шлейфу, що живить понад 100 вулканів в Ісландії.

Ці оновлені карти також забезпечать краще розуміння океанічних течій і “висхідних течій”, які виникають, коли вода з дна океану піднімається до поверхні — явище, яке, на думку вчених, може бути “сконцентроване в підводних горах і хребтах”.