У різних частинах міста спалахують протистояння гуманістів із мешканцями своїх же під’їздів, що мурують вікна підвалів, залишаючи без прихистку котів, які там жили. Всупереч відповідному рішенню міської ради про визнання вуличних котів частиною екосистеми міста (яке включає заборону перешкоджати їм потрапляти до підвалів), відкритих віконець підвалів із кожним днем стає все менше. Люди, які виступають проти самочинства, наполягають на забезпеченні якоїсь альтернативи для переляканих тварин, яких так зненацька виселили просто неба.
– У моєму будинку, де мешкає троє котів, яких власним коштом стерилізували і доглядають мешканці, голова ОСББ прийняв рішення замурувати віконечко до підвалу, де ці котики жили багато років, – розповідає черкащанка Ольга. – Ми постали проти цього рішення – і «відвоювали» дім для котиків. Тримаємо на контролі, перевіряємо віконечка – і готові надалі боротися. Знаю випадок, коли у одному із будинків у підвалі замурували кішку разом із кошенятами. Є двори, де місцеві коти і в найбільший холод зимують просто на вулиці, на дереві біля будинку.
– Коти стають жертвою людських міфів про те, що саме вони «заводять» бліх у підвалах. Насправді ж, земляні блохи не мають нічого спільного із котячими і з’являються у підвалах та на горищах, що знаходяться в неналежному санітарному стані: їх активному розмноженню сприяють пил та вологість, – констатує керівник ветеринарної клініки «Сіріус» Ольга Абукаре.
Попри безглуздість упереджень проти котів, 80-річна черкащанка Антоніна із Солом’янської 56, змушена регулярно викликати поліцію, бо кішки, ховаючись від морозу чи дощу, якимось дивом час від часу проникають до підвалу будинку, де замуровано вікна, і потім розпачливо кричать там по кілька діб.
60-річна черкащанка Неля із Сінної 15 поліцію не викликає. Просто кожного ранку цієї зими пила валер’янку і йшла рахувати дворових котиків – чи всі живі? Бо ті, кого уже не може забрати до квартири, через закриті вікна підвалів навіть у найбільші морози ночували у покинутому залізному кіску.
– Що ближче зима, то частіше люди телефонують консультуватися до мене як до юриста, що їм робити, коли мешканці їх будинку перекривають підвали від дворових котів, – констатує депутат Черкаської міської ради Надія Івашкова. – Так було і торік, тож ми з депутатом міської ради Віктором Євпаком ініціювали проект зі встановлення у міських дворах дерев’яних «котохаток». Проте, приватними ініціативами цю проблему вирішити не можна. Є відповідне рішення міської ради (№2-5404), прийняте у грудні 2019 року, де чітко прописано заборону створювати навмисні перешкоди для виконання котами функції природної дератизації, надаючи їм доступ до підвальних приміщень. Але дуже часто співвласники багатоповерхового будинку поділяються на групи «за» і «проти» – і ведуть конфлікти між собою ледь не роками. Проблему можна вирішити, якщо чітко дотримуватися норм чинного законодавства – і поважати як думку сусідів. так і права тварин. Тож, якщо більшість співвласників будинку категорично не бажає бачити котів в своєму підвалі (а рішення про замурування віконечок найчастіше приймається одним або кількома людьми без опитування мешканців), співвласники можуть організувати альтернативний прихисток для тварин взимку від дощу, снігу, морозу. Інакше ми говоримо про свідоме і умисне жорстоке ставлення до тварин, що в Україні карається і за адміністративним, і за кримінальним кодексом. Знову буде зима – і у частині дворів живі істоти, за яких болить душа у людей, будуть приречені на хвороби і загибель. Ті, хто рятує власне життя від ракет ворога у підвалах, не мають жодного морального права позбавляти порятунку інших живих істот. Під час війни цінність кожного життя стала більш ніж очевидною. З-під обстрілів та від затоплення, спричиненого підривом Каховської ГЕС, небайдужі рятували не лише людей, але і тварин. Найпопулярніші українські домашні улюбленці – це коти. Навіть наших військових ласкаво називають «Наші котики». Як же могло статися, що частина жителів нашого міста примудряються не тільки бути повністю байдужими та жорстокими до вуличних котів, але і прямо порушувати закон?
Оксана Савіцька
