Цієї неділі, 24 вересня, знаменита американська космічна міжпланетна станція OSIRIS-REx доставить на Землю найбільшу партію зразків, взятих з астероїда. Так завершиться семирічна місія до космічного мандрівника Бенна, який, як припускають вчені, сформувався ще в епоху зародження Сонячної системи.
Космічний зонд OSIRIS-REx вартістю один мільярд доларів вирушив у подорож у вересні 2016 року і досяг астероїда Бенну (101955) 31 грудня 2018-го. Збір зразків ґрунту відбувся 20 жовтня 2020 року за допомогою триметрової всмоктувальної трубки, тобто посадки на сам астероїд не було.
Бенну обрали невипадково. Це пов’язано з тим, що він обертається досить близько до Землі, а з іншого боку, відноситься до астероїдів так званого класу В – порівняно рідкісного класу багатих на вуглець астероїдів, що зберегли на своїй поверхні речовину, що залишилася ще з часів формування Сонячної системи.
Крім того, саме цей астероїд вважається однією з найголовніших потенційних загроз для Землі. Вчені вважають, що 2182 року він може підійти на небезпечну відстань до нашої планети. Дослідження астероїда може допомогти людству з’ясувати, як ефективніше збити з орбіти непроханого гостя.
«Я запитую себе, скільки несамовитих моментів може бути у нас за одне-єдине життя, бо відчуваю, що досяг своєї межі», — зізнався провідний учений місії Данте Лоретта з Університету Аризони (США).
Момент справді хвилюючий, адже дослідники сподіваються отримати цілих 250 г астероїдного реголіту. Це набагато більше, ніж привезли японські зонди з інших астероїдів (менше за чайну ложку речовини). Щоправда, точна кількість забраного OSIRIS-REx ґрунту досі не відома, оскільки під час збору зразків пристрій так сильно натиснув на поверхню Бенну, що захопив багато щебеню.
Частина цих камінців застрягла на краю кришки капсули і потім відлетіла до космосу. Те, що залишилося, спробували помістити усередину. І тепер цей контейнер із безцінним щебенем і пилом має впасти в пустелі штату Юта (на випробувальному полігоні Міністерства оборони США) цієї неділі, сам же корабель вирушить далі — на зустріч з іншим астероїдом.
Капсула розміром 81 на 50 сантиметрів увійде до земної атмосфери на швидкості 44 500 кілометрів на годину. Однак завдяки газодинамічному гальмуванню в земну атмосферу та закріпленому на ній парашуті вона повинна поступово уповільнити своє падіння та приземлитися м’яко.
Після цього ґрунт вертольотом доставлять спочатку до тимчасової лабораторії, потім — до Космічного центру імені Ліндона Джонсона, де зберігаються місячні камені, привезені «Аполлонами», кометний пил та частинки сонячного вітру, зібрані під час попередніх місій. Зі зразками Бенну працюватимуть у стерильних умовах, а урочисте розтин капсули відбудеться 11 жовтня.
