Сонячна активність циклічна і змінюється в рамках багаторічних періодів. Як правило, “малі” і найбільш виражені цикли тривають приблизно 11 років, а більш тривалі – сотні і навіть тисячі років. Протягом цього часу динамічно змінюється кількість сонячних плям в атмосфері зірки, а також відбуваються викиди корональної плазми в міжзоряне середовище.
Імовірно, пік поточного сонячного циклу припаде на 2024-2026 роки: у цей час у фотосфері Сонця збільшиться кількість плям, а в магнітосфері Землі можуть статися найсильніші бурі, частина енергії яких дійде і до поверхні нашої планети.
Саме зіткнення сонячних плям різної полярності стає головною причиною вибухових викидів у міжзоряне середовище. Найбільшої шкоди ця активність завдасть космічним апаратам, практично не захищеним від сонячного вітру.
Незважаючи на сильне магнітне поле і щільну атмосферу Землі, частина енергії здатна вплинути і на роботу електроніки на поверхні аж до її вимкнення, а також викликати погане самопочуття і нездужання. Особливо сильні спалахи і зовсім можуть призвести до смерті окремих живих організмів і руйнування екосистем.
За останні місяці повідомлення про “сонячну небезпеку” з’являлися особливо часто. Проте “повернення до кам’яного віку” все ще залишається лише примарною ймовірністю, яка може (і буде) використовуватися в мас-медіа для різноманітних спекуляцій і апокаліптичних прогнозів. Незважаючи на зростаючу інтенсивність, сонячна активність, як і раніше, залишається закономірним процесом, а тому чекати “руйнівних сюрпризів” найближчим часом навряд чи варто.
