Найвіддаленішим місцем на планеті Земля вважається так звана точка Немо, що розташована у південній частині Тихого океану. Ця умовна точка найдалі від будь-яких суходолів та населених пунктів. Коли моряки пропливають повз це місце, то найближчими людьми до них вважаються астронавти на МКС, які перебувають над їхніми головами на відстані лише 400 м. Саме тут майже 30 років тому почали чути дуже дивні ультранизькочастотні звуки.
Нарешті вчені знайшли відповідь на це незрозуміле й моторошне явище, пише IFLScience.
З огляду на те, що це місце розташовано на відстані 2689 км від найближчого берега і, відповідно, цивілізації, а люди бувають тут вкрай рідко, район стали використовувати, як кладовище для старих, зношених космічних кораблів та супутників. Зокрема, у точці Немо спочиває радянська станція “Мир”.
Уперше ультранизькочастотні звуки в точці Немо почули 1997 року. Зафіксували цю аномалію науковці з Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA).
Звук, зафіксований гідрофонами, встановленими над Тихим океаном, був потужним і неймовірно гучним, одним із найгучніших, коли-небудь записаних під водою. Він був настільки гучним, що його вловили гідрофони на відстані 4800 км. Тож, не дивно, що він привернув увагу.
Шум був загадкою, яку не могли розкрити аж до цього часу. Вчені, включно з океанографом NOAA Крісом Фоксом, навіть робили припущення, що джерелом шуму могла бути гігантська морська тварина, наприклад кальмар або інше невідоме морське чудовисько. “Там унизу багато чого шумить. Кити, дельфіни та риби, гуркіт Землі”, — заявив одного разу Фокс.
Та жодна відома науці тварина не здатна видавати такий звук.
Пізніше Кріс Фокс запропонував теорію, яка й виявилася поясненням дивних ультранизькочастотних звуків. Він заявив, що аномальний шум може бути пов’язаний з льодом. “Він завжди приходить з півдня. Ми підозрюємо, що це лід біля узбережжя Антарктиди, і в цьому випадку він до біса гучний”, — сказав Фокс.
В новому дослідженні NOAA повторно фіксувала в точці Немо ці звуки. Команда порівняла їх із записами 1997 року і виявила, що вони відповідають крижаним землетрусам, які створюють великі айсберги, коли вони тріскаються і руйнуються.
“Льодотруси мають достатню амплітуду, щоб їх можна було виявити кількома датчиками на відстані понад 5000 км. Виходячи з азимута прибуття, айсберг(и), що породили звук, швидше за все, були між протокою Бренсфілд і морем Росса або, можливо, на мисі Адаре, добре відомому джерелі кріогенних сигналів”, — пояснили спеціалісти NOAA.
Вчені пожартували, їм вдалося спростувати теорію, що кладовище космічних кораблів є місцем збору невідомих гігантських кракенів, і це вже хороша новина для людства.
