“М’яка” зовнішня оболонка Венери може гейзерувати на поверхню. До такого висновку дійшли науковці, проаналізувавши дослідження 30-річної давнини місії Magellan.
Про це розповіли у NASA.
Вчені пояснюють, що Земля та Венера – кам’янисті планети приблизно однакового розміру та хімічного складу, тому мають втрачати своє внутрішнє тепло приблизно з однаковою швидкістю.
Втім, механізм теплового потоку на другій планеті залишається загадкою для науковців.
За допомогою спостережень за особливостями Венери вчені дійшли висновку, що корони, розташовані в найтоншій частині літосфери планети, з часом можуть “спливати” на поверхню.
Коронами називають кільцеве обрамлення Венери.
Науковці зосередилися на 65 раніше недосліджених коронах діаметром до кількох сотень миль. Для того, щоб обчислити товщину літосфери, вони виміряли глибину жолобів і хребтів навколо кожної корони.
Застосувавши комп’ютерну модель, вони визначили, що в середньому літосфера навколо кожної корони має товщину приблизно 11 км. Попередні дослідження свідчили, що вони набагато товщі.
В результаті вчені дійшли висновку, що хребти розташовані ближче один до одного в областях, де літосфера є більш “гнучкою”.
Ці регіони мають приблизний тепловий потік, який перевищує середній земний, що свідчить про геологічну активність корон.
Астрономи пояснили, що саме тонка літосфера Венери дозволяє виводити з надр планети більшу кількість тепла.
“Протягом тривалого часу ми дотримувалися думки, що літосфера Венери є товстою, але зараз наші погляди змінюються”, – розповідає очільниця дослідження Сюзанна Смрекар.
