7 січня 1954 року на карті України зʼявилася Черкаська область.
Її утворили внаслідок розукрупнення Київської області, яка тоді займала площу понад 40 тис. кв км, а відстань між найвіддаленішими районами сягала 200, а іноді 325 км, з доповненням кількома районами з інших областей.
Тож, до складу новоутвореної області увійшли:
- із Київської області: з міста обласного підпорядкування — Черкаси, Умань, Сміла та такі райони в тодішніх адміністративних межах — Бабанський, Букський, Вільшанський, Городищенський, Жашківський, Звенигородський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Ладиженський, Лисянський, Маньківський, Мокро-Калигірський, Ротмистрівський, Смілянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Черкаський та Шполянський;
- із Полтавської області: Гельмязівський, Драбівський, Золотоніський, Іркліївський, Шрамківський та Чорнобаївський райони;
- із Кіровоградської області: Златопільський, Кам’янський та Чигиринський (з 12 лютого 1954 року) райони;
- із Вінницької області: Монастирищенський район.
Нині на Черкащині сформовано 4 райони – Черкаський, Золотоніський, Звенигородський та Уманський. Загалом 66 територіальних громад. 854 населених пунктів.
