Кожні вісім з половиною років ядро Землі коливається навколо своєї осі обертання, з’ясували вчені з Уханьського університету. Зміщення, ймовірно, викликані тим, що ядро не щільно прилягає до мантії планети.
Починаючи з глибини приблизно 2896 км, земне ядро поділене на вихрову рідку зовнішню межу та переважно твердий внутрішній шар. Ця область частково відповідає за низку геофізичних характеристик нашої планети, від тривалості кожного дня до магнітного поля Землі, що допомагає захистити людство від надмірних порцій сонячного проміння.
Згідно з дослідженням, виявлений нахил внутрішнього ядра з часом може призвести до зміни форми та руху рідкого ядра, що призведе до потенційного зсуву магнітного поля Землі.
Вчені виміряли невеликі зсуви в тривалості дня по всьому світу, які контролюються обертанням Землі навколо власної вісі, і порівняли їх із коливаннями в полярному русі, виявленими раніше. Отримані дані свідчать про те, що це коливання, швидше за все, викликане нахилом в 0.17 градуса між внутрішнім ядром і мантією Землі, що суперечить традиційній теорії обертання Землі, яка передбачає, що вісь обертання внутрішнього ядра Землі і вісь обертання мантії збігаються.
Цей нахил може вказувати на те, що північно-західна півкуля внутрішнього ядра може бути трохи щільнішою, ніж решта цього шару, а також те, що існує різниця в щільності між внутрішнім і зовнішнім ядром Землі.
Нове дослідження “допоможе визначити різницю у складі металу в твердому внутрішньому та рідкому зовнішньому ядрі, а також оцінити напрямок та швидкість коливань внутрішнього ядра. Ця робота додає будівельні блоки для розуміння нашої планети”, – прокоментував Джон Відейл, професор наук про Землю в Каліфорнійському університеті.
Для точності дослідження вчені виключили атмосферні, океанічні та гідрологічні впливи, які могли б спричинити відхилення в полярному русі і викривити інформацію про коливання внутрішнього ядра. “Проте важко стверджувати, що ці джерела не відіграли своєї ролі”, – додав Відейл.
